Значну небезпеку становить бюрократизм – хвороба державного апарату, яка є наслідком гіпертрофованої бюрократії. Як відомо, специфікою останньої є спеціалізований розподіл праці, чітка управлінська ієрархія, правила і стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму, засновані на компетенції працівника. В умовах сьогодення, коли в світі відбувається глобальна постіндустріальна революція, «правила і стандарти» бюрократії перестають «працювати» і дедалі більше набувають хворобливих рис. Так бюрократія перетворюється на бюрократизм, який, на відміну від корупції, майже не містить суб’єктивного чиннику, а тому практично не здатен бути подоланим виключно законодавчим способом, хоча й становить значну небезпеку, адже набагато ефективніше може перешкоджати реформам. Єдиний реальний метод боротьби з бюрократизмом полягає у заміні бюрократії на якусь іншу державну технологію, яка містить антибюрократичний потенціал. У статті досліджується можливість подолання бюрократизму шляхом застосування в державному управлінні можливостей креативної корпорації. Зокрема, аналізується законодавчо-правовий контекст використання креативно-корпоративного принципу в історії України (Секретаріат Президента України), СРСР (СКБ-1) і США (DARPA). Використання творчих можливостей не суперечить роботі державного апарату і історія використання креативно-корпоративних принципів в діяльності останнього є тому свідченням. Проте, застосування креативної корпорації у державному управлінні дуже часто наштовхується на нерозуміння небезпеки бюрократизму, про що, зокрема, свідчить український досвід. Подолати таке ставлення вкрай важко, але необхідно, адже від цього залежить успіх Україні в світі, в якому триває глобальна постіндустріальна революція. Після завершення останньої світ зміниться і яке місце посяде в ньому Україна багато в чому залежить від успіху реформування її державного механізму. Утім це є справою майбутніх досліджень.