У статті проаналізовано сьогоденний період соціально-економічного прогресу України, який характеризується збільшенням внутрішніх та зовнішніх ризиків національній безпеці в економічній сфері. Українська економіка наразі демонструє уповільнення темпів економічного прогресу, підсилення складових диспропорцій, зменшення інвестиційної активності підприємств, збиток зовнішніх доходів. Стрімка криза свідчить, про вичерпаний індустріальний пострадянський потенціал. Рівень неефективності більшості фондів складає 83,5% за всіма видами економічної діяльності у цілому та 60,3% у промисловості. За всі роки незалежності економічний прогрес в Україні відбувався без закріпленого державою стратегічного вектору та зосереджувалося у сировинних галузях і галузях із низьким рівнем доданої вартості, що розвиваються за рахунок екстенсивних факторів та мають низький рівень сучасності. Частка інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції складає всього 2,5%. Інноваційна активність українських підприємств за останні 15 років не перевищує 18%, тоді як середній показник серед країн-членів ЄС складає 44%. Подальше використання витратної економічної моделі, відсутність стимулів до інноваційних процесів і динамічного розвитку нових технологічних укладів обумовлюють неконкурентоспроможність української економіки, високу матеріало-, капітало- й енергоємність виробництва, унеможливлюють підвищення рівня та якості життя населення, провокують збільшення соціальної напруги і посилюють загрози економічній безпеці держави. Іншим фактором впливу на економічну безпеку держави є інтеграція економіки України в глобальну економіку. Наявність коефіцієнта відкритості внутрішнього ринку України на рівні 99% ВВП у 2015 році з середнім тарифом імпортного мита 4,5% (за даними СОТ), який є нижчим, ніж тарифи більшості країн-торгівельних партнерів України, означає посилення конкуренції для українських виробників не тільки на зовнішніх, але і на внутрішньому ринках. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що включає угоду про 5 зону вільної торгівлі, сприяє ще більшій відкритості української економіки і вимагає посилення її конкурентоспроможності з метою забезпечення економічної безпеки. Інноваційний розвиток економіки в цих умовах є пріоритетним засобом забезпечення суверенітету держави.