Надзвичайно важливим питанням сьогодні є процес удосконалення та оптимізації діяльності Пенсійного фонду України а також його адміністративно-правового статусу, що має як теоретичне, так і практичне значення. Пенсійний фонд України є центральним органом суб’єктом пенсійної системи, що діє як цілісний механізм, базові складові елементи якого дуже тісно взаємодіють між собою. Впровадження реформ у сферу пенсійного забезпечення та процес реформування адміністративно-правового статусу Пенсійного фонду України є процесами взаємопов’язаними, такими, що впливають один на одного та їх окреме існування неможливе. Питання необхідності вдосконалення пенсійної системи та проведення пенсійної реформи є нагальним питанням та комплексним, воно передбачає застосування колективних зусиль всіх спеціалістів, а особливо, з фінансового права, також з економічної сфери, з адміністративного права та права соціального забезпечення. Беззаперечно лише аналіз та врахування всіх рекомендацій спеціалістів з визначених сфер може сприяти подоланню проблем та негативних явищ в системі пенсійного забезпечення в нашій країні та в діяльності Пенсійного фонду. Питання кодифікації пенсійного законодавства вже тривалий час перебуває на стадії розгляду у фахівців в сфері права соціального забезпечення. Серед численних проблем пенсійної системи слід окреслити той факт, що пенсійне законодавство в нашій державі не уніфіковане. Всі пенсійні відносини врегульовуються нормативноправовими актами, що між собою неузгоджені. Їх застосування сприяє значній диференціації розмірів пенсій в країні, що призначені на загальних підставах чи на основі спеціальних законів, що спричиняє порушення принципів рівності та соціальної справедливості. В чинному пенсійному законодавстві частково порушений принцип верховенства права та принцип законності. Визначене коло проблем адміністративно-правового статусу проблем Пенсійного фонду нашої держави не є вичерпним та потребує подальшого вивчення.