У статті досліджено можливі шляхи реформування регуляторної системи на ринку фінансових послуг, надано визначення та відзначено, що надання регулюючим (регулюючому) органам інституційної, функціональної та фінансової незалежності, у відповідності до міжнародної практики, призведе до покращення ситуації на ринку: здійснення регулювання ринком фінансових послуг стане більш ефективним, відбудеться стабілізація економіки держави та підвищення показників у банківському, страховому, фондовому та інших секторах ринку фінансових послуг. У вигляді таблиці запропоновано шляхи вдосконалення системи регуляторних органів та їх повноважень щодо регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг. Проаналізовано перспективи введення єдиного регулятора ринку фінансових послуг: виявлені переваги (підвищення відповідальності, розвиток професійних кадрів, коефіцієнт корисної дії регулювання, нормативна гнучкість, конкурентна нейтральність, нагляд за фінансовими конгломератами) і недоліки (відсутність макро-пруденційного нагляду, ризик перехідного періоду, моральний збиток, обмежена синергія, втрати від масштабу, неясні цілі) системи, надано наше бачення подолання проблем, пов'язаних з введенням єдиного регулятора. На наше глибоке переконання в Україні, шляхом референдуму, слід визначитись, який з підходів обрати для реформування системи органів нагляду та регулювання за ринком фінансових послуг. Слід надати контролюючому органу (органам) широку автономію, визначити чіткий механізм розподілу повноважень та притягнення до відповідальності керівників даного органу (органів).