У статті розглянуто український та американський досвід кримінально-правової регламентації правила про провокацію злочину. На підставі вивчення історичних витоків розвитку вчення про провокацію злочину та ознайомлення з релевантною судовою практикою виокремлені специфічні ознаки цього виду звільнення від кримінальної відповідальності. Установлено, що в американській судовій практиці та доктрині згадується така підстава захисту від кримінального переслідування як «пастка» (англ. – entrapment), іншими словами – провокація злочину з боку працівників правоохоронних органів. Питання про наявність правоохоронної пастки виникає в тих випадках, коли федеральні правоохоронні органи використовують своїх співробітників для завуальованого впливу на особу з метою спонукати її вчинити злочин. Зроблено висновок про те, що, незважаючи на власну специфіку розвитку вчення про провокацію злочину, яка простежується в Україні та США, ці підходи є багато в чому схожими – вони орієнтують національного правозастосувача на встановлення та дотримання певної межі, яка відрізняє дозволені кримінальним і кримінальним процесуальним законодавством правоохоронні заходи від заборонених законом провокацій злочинної поведінки громадян з боку правоохоронців.