Стаття присвячена дослідженню існуючих класифікацій критеріїв оцінювання ефективності правоохоронних органів, які забезпечують фінансово-економічну безпеку держави. Зазначено, що національним законодавством перелік таких критеріїв не визначено, більше того в межах наукової доктрини існує велика кількість підходів до їх класифікації. Автором з’ясовано сутність поняття «критерій» та розглянуто статистичні і динамічні, ціннісно-раціональні, цілераціональні та прагматичні, функціональні, діяльнісні та витратні, внутрішні та зовнішні, загальні та спеціальні критерії. Зроблено висновок, що стан злочинності не може бути показником ефективності діяльності правоохоронних органів до завдань яких належить протидія та боротьба з фінансово-економічною злочинністю, зважаючи на те, що протидія і боротьба із зазначеним видом злочинності не єдине завдання правоохоронних органів, а також часті випадки маніпуляцій керівництва зі статистичними даними. Запропоновано стан злочинності замінити таким критерієм як рівень латентної злочинності у державі. Акцентовано увагу на тому, що кількість співробітників правоохоронних органів також не може бути критерієм ефективності правоохоронного органу як суб’єкта забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. Натомість обґрунтовано необхідність оцінювання діяльності зазначених правоохоронних органів за такими критеріями як професіоналізм їх співробітників, стан взаємодії з іншими суб’єктами, у тому числі зарубіжних держав, довіра громадян. Розкрита сутність економічного критерію ефективності правоохоронних органів, застосування якого передбачає вирішення багатьох підготовчих питань, крім того акцентовано увагу на застереженнях щодо оцінювання діяльності зазначених суб’єктів за даним критерієм, зокрема його доцільність лише у комплексі з іншими критеріями.