У статті висвітлюється зарубіжний досвід кримінально-правової регламентації покарання у виді громадських робіт, здійснюється аналіз кримінального законодавства зарубіжних держав, яке регламентує даний вид покарання, дається його кримінально-правова характеристика, приділяється увага порівнянню покарання у виді громадських робіт в Україні та іноземних державах в яких також передбачений даний вид кримінального покарання, робиться спроба охарактеризувати сучасний стан та тенденції розвитку визначеного виду покарання в кримінальному праві зарубіжних держав та у кримінальному праві України. При проведенні дослідження акцентується увага на те, що назва даного виду покарання, як і будь-якого іншого має, по-перше, вказувати, що мова йде про покарання (тобто про стягнення, захід державного примусу, кару) і, по-друге, у стислому виді відображати його зміст. Теперішня його назва цим вимогам не відповідає, бо словосполучення «громадські роботи» вказує лише і тільки на те, що ми маємо справу з працею на користь суспільства, а не з покаранням. В ході написання статті наголошується на тому, що дане покарання передбачає виконання засудженим визначених йому суспільно корисних робіт. Такий характер цих робіт означає, що вони, по-перше, здійснюються не на користь потерпілого чи будь-якої іншої особи, а в інтересах суспільства (громади) і, по-друге, мають соціальну, а не економічну спрямованість. Види суспільно корисних робіт, які належить виконувати особам, засудженим до розглядуваного покарання, визначають органи місцевого самоврядування. Робиться висновок, що назва даного виду покарання, як і будь-якого іншого має, по-перше, вказувати, що мова йде про покарання (тобто про стягнення, захід державного примусу, кару) і, по-друге, у стислому виді відображати його зміст. Теперішня його назва цим вимогам не відповідає, бо словосполучення «громадські роботи» вказує лише і тільки на те, що ми маємо справу з працею на користь суспільства, а не з покаранням.