Стаття присвячена дослідженню проблематики визначення основних наявних загроз у кіберпросторі наслідки від дії яких негативно впливатимуть на прийнятне, із точки ефективності, функціонування фінансової складової економічної безпеки держави. А також питанню виявлення найбільш суттєвих недоліків нормативно-правового регулювання в окресленій сфері з метою пропонування шляхів їх ефективного вирішення. За для забезпечення всебічності та повноти дослідження проаналізовано поняття «фінансова безпека» і «кіберзагроза», розглянуто характеристику видів останньої. З’ясовано, що фінансова безпека держави слугує основою для економічної безпеки країни та визначає реальні можливості останньої у питанні забезпечення інших видів безпеки. Встановлено та обґрунтовано, що, станом на сьогодення, кіберзагрози являють собою один із суттєвих і постійно еволюціонуючих деструктивних чинників, здатних дестабілізувати фінансову систему України. Зокрема, надведено ряд нещодавніх конкретних прикладів, коли національна фінансова система «потерпала» від наслідків дії кібер-атак (вірусні програми «Petya», «NotPetya», «WannaCry», протиправна діяльність угрупування «Carbanak» та ін.). Наголошено, що для ефективної протидії цьому виду загроз має існувати сприятливе правове середовище, максимально адаптоване до сучасних реалій у кіберпросторі. Акцентовано увагу на необхідності своєчасної та адекватної реакції від законодавчого органу та інших компетентних інституцій на появу таких нових протиправних діянь. Проаналізовано існуюче чинне нормативно-правове забезпечення щодо протидії загрозам у кіберпросторі. Встановлено, що існуюче політико-правове становище, об’єктивно, не дозволяє говорити про ефективну протидію всім кіберзагрозам, та, відповідно, комплексне забезпечення фінансової складової економічної безпеки держави. У цьому аспекті виявлено й розглянуто основні недоліки правого регулювання досліджуваної сфери відносин, а також запропоновано шляхи їх дієвого вирішення. Наголошено, що якнайскоріше врегулювання окреслених авторами проблемних питань сприятиме нормальному функціонуванню всіх структурних елементів фінансової безпеки України. Припущено, що це слугуватиме сталому економічному розвитку держави та забезпеченню соціально-економічного благополуччя її населення.