У представленій роботі автори дослідили загальні засади забезпечення пожежної безпеки в Україні. Було розглянуто поняття «пожежна безпека» та встановлено різницю його тлумачення в нормативно-правових актах та в наукових колах. Також приділена увага засобам забезпечення пожежної безпеки в Україні. Проаналізовано стан пожежної безпеки в Україні на сьогодні, в процесі чого визначено, що він є незадовільним, в тому числі на території Сумської області. Внаслідок чого зроблений висновок, що на законодавчому рівні не достатнім чином регламентовані санкції за порушення пожежної безпеки. Велика увага у статті приділена досвіду пожежного забезпечення країн-членів Європейського Союзу, а саме Німеччини, Франції, Чехії, в процесі вивчення якого автори прийшли до висновку, що ефективним засобом в забезпеченні пожежної безпеки є добровільна пожежна охорона, яка побудована, переважним чином, на засадах матеріального стимулювання. Отже, в європейських країнах чисельність добровільної пожежної охорони є більшою за професійну. Крім того, авторами було проаналізоване вітчизнане законодавство у сфері пожежного забезпечення, визначені основні його прогалини та запропоновані шляхи вдосконалення. Порівнявши нормативно-правове забезпечення добровільної пожежної охорони в Україні та Європі, автори прийшли до висновку, що певні зрушення на вітчизняному рівні спостерігаються, проте, вони є безсистемними, непослідовними та недостатньо активними. Тож доцільним вбачається прийняття закону, який би детально регламентував діяльність пожежниківдобровольців та передбачав соціальні пільги й гарантії, які отримають добровольці у разі вступу до дружин. У статті встановлено, що враховуючи зміни, які відбуваються в Україні, а саме проголошення курсу на інтеграцію до Європейського Союзу та проведення децентралізації, певні повноваження щодо організації та забезпечення пожежогасіння та реагування на надзвичайні ситуації мають бути передані від державних органів до органів місцевого самоврядування. Крім того, в статті звертається увага на процес реалізації правого забезпечення на практиці, тобто доцільним вбачається створення чіткого механізму, який би робив процес формування та діяльності добровільних дружин максимально доступним для сприйняття пересічних громадян.