Державна політика в сфері охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням травмування. Попри це, нажаль, в Україні щороку фіксується значна кількість травм, а також смертей, що настають внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання. Згідно вимог законодавства про працю забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відносини з відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання регулюється як нормами цивільного права, так і нормами Кодексу законів про працю, а також соціального забезпечення. У разі завдання шкоди працівнику на роботодавця покладено обов’язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди, при чому остання підлягає відшкодуванню, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суб’єктами відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівникові внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання виступають як роботодавець так і Фонд соціального страхування, у частині ж відшкодування моральної шкоди – лише роботодавець. В Україні не встановлено чітких алгоритмів нарахування розміру моральної шкоди, нижньої чи верхньої межі, а суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен враховувати вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Аналіз судової практики за позовами осіб, які отримали професійні захворювання або їх близьких родичів, до роботодавців про відшкодування моральної шкоди, свідчить про неоднакове застосування норм матеріального права судами та значний діапазон тих сум, які стягуються на відшкодування моральної шкоди.