Протягом останніх 10 років, в Україні тривають дуже активні реформаторські процеси. Зміни відбуваються в усіх сферах, які є у державному віданні, методи та засоби реформ найрізноманітніші. Підставою для таких процесів є необхідність вирішення великої кількості соціальних, політичних та економічних проблем, в тому числі, в рамках державного спрямування до європейської інтеграції. Крім того, останнім часом, це особливо актуальне питання, враховуючи явні проблеми в різних галузях та наявність певних можливостей для їх вирішення. Основні напрямки реформування сьогодні стосуються сфери публічного адміністрування, як однієї із найважливіших, безпосередньо пов’язаної з іншими сферами і такої, що містить велику кількість проблем організації та функціонування. Одним із головних методів, таким що відповідає сучасним вимогам, обрано діджиталізацію публічної адміністрації – впровадження цифрових технологій в процеси державного управління, надання державних послух та контролю. Таким чином, в Україні виник напрямок державного управління, який має назву «Електронне урядування» або «Е-уряд». Дане «нововведення» є досить неоднозначним, адже охоплює дуже широке коло суспільних відносин, передбачає велику кількість змін, але при цьому не має системності та чіткості заходів, відповідно до чого, ефективність змін нижча, ніж очікується. Крім того, в процесі реформування виникли нові проблеми, обумовлені неправильним підходом до його реалізації. При цьому, світова практика Е-урядування налічує значну кількість прикладів успішного впровадження цифрових технологій у сферу державного управління. Можна стверджувати, що правильним рішенням було б використати найуспішніші рішення інших держав, які вже завершили етап переходу до систем Е-урядування. Отже, існує реальна проблема, яка потребує вирішення якнайшвидше.