Дослідження присвячене міждисциплінарному аналізу та охарактеризуванню етичної поведінки народних депутатів, особливостей її порушення та юридичній відповідальності за такі порушення. Міждисциплінарність цього дослідження, насамперед полягає в тому, що в ході дослідження були виявлені основні норми та засади професійного спілкування та депутаської етики з точки зору філологічної науки, а потім проаналізовані основні напрямки юридичної відповідальності народних депутатів за порушення, що стосуються правничого напрямку дослідження. Увага сфокусована на особливостях професійного спілкування, що коррелює з різними формами розмови, слухання, письма та реагування, що здійснюються як на робочому місці, так і за його межами, особисто або в електронній формі. Професійна комунікація, в рамках вивчення політичного дискурсу, є дотичною до таких понять як професійна компетенція та культура професійного спілкування, яка насамперед пов’язана з культурою перцепції, культурою рефлексії, культурою комунікації та культурою інтеракції. Відповідно до закону України Про статус народного депутата визначається статус, права, обов’язки народних обранців, які пов’язанні з веденням політичної діяльності. Депутатська етика розглядається як підрозділ професійної етики, завдання якої полягає у регулюванні як парламентських так і позапарламентських відносин. Українська модель регулювання такої діяльності передбачає наявність органа регулятора (Комітет Верховної Ради України щодо Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, який підзвітний парламенту України. Професійна парламентська діяльність накладає особливі зобов'язання на представників депутатського корпусу щодо забезпечення морального характеру взаємин, що складаються в зв'язку з її здійсненням. Зрозуміло, що депутат реалізуючи своєї парламентську діяльність зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та поведінки, порушення яких призводять до юридичної відповідальності.