Cтаття присвячена аналізу правових аспектів та основних засад діяльності особистих селянських господарств в Україні. Також проаналізовано ефективність створення такої форми господарювання та звернено увагу на недоліки у її правовому регулюванні. Виходячи із законодавчого визначення особистого селянського господарства, у статті були сформульовані пропозиції щодо правового регулювання їх діяльності. Наведені особливості права на використання земельних ділянок як основи ведення особистого селянського господарства. Вирізнено максимально допустиму площу земельної ділянки, яка використовується особистим селянським господарством. Зроблене наголошення на випадках збільшення такого розміру з практичної та теоретичної точки зору. Метою даної статті є аналіз діяльності особистого селянського господарства. Проаналізувати аспекти оренди земель, усунення недоліків законодавства та внесення пропозиції щодо вирішення проблемних питань. Авторами зроблені висновки чому саме власники особистих селянських господарств порушують законодавство та незаконно перевищують граничний розмір площі земельної ділянки для господарств такої організаційно-правової форми. З огляду на те, що члени особистого селянського господарства зловживають перевагами, наданими ним державою для здійснення такої діяльності, приділено увагу моменту переходу особистого селянського господарства у фермерське господарство. Проаналізовані аспекти оподаткування особистих селянських господарств та запропонована можливість віднесення до пільгових категорій при трансформації у фермерське господарство. Також досліджені правові аспекти оренди особистих селянських господарств. На основі аналізу показників оренди господарств такої організаційно-правової форми ми наводимо пропозиції врегулювання нормативно-правових актів з питань, які стосуються аспектів діяльності і розвитку особистих селянських господарств а також інституту оренди.