Правове регулювання інституту сімейної медицини

Анотація.

Стаття присвячена проблематиці правового регулювання надання медичних послуг в Україні. Основна увага, при цьому, приділяється сімейній медицині та регулювання відносин між сімейним лікарем та пацієнтом, з яким було підписано декларацію, а також не обійшлася стороною тема реформування системи охорони здоров’я України, що почалося в 2015 році. Адже саме реформування системи охорони здоров’я, відкрило для України такий державний інститут, як сімейна медицина. Актуальність цієї теми дослідження полягає в тому, що якісне надання медичних послуг – є одним з головних показників ефективного функціонування системи охорони здоров’я. Саме фактор належного надання медичних послуг впливає на чисельність населення, смертність, довготривалість життя та загалом на показник громадського здоров’я і демографічні дані. Ці важливі чинники позначаються на розвитку держави та її соціально-економічному становищі. Якщо ж не брати до уваги даний основоположний чинник якості, то медична система не буде функціонувати так, як потрібно, а в результаті отримає низку проблем та недоліків, які будуть заважати рухатись країні вперед як і сфері медицини так і в інших. Після втілення першого етапу реформування, українська система охорони здоров’я зазнала значних змін. Головними з яких стала сімейна медицина та всі похідні від неї принципи і інновації. Тема сімейної медицини в Україні є достатньо важливою, адже сімейний лікар є чи не найпершим, до кого звертається пацієнт, тому увагу на первинній ланці медицини потрібно сконцентрувати, задля того аби цей інститут медицини функціонував добре та якісно. На сьогоднішній день Україна зіштовхнулась з такою проблемою як пандемія COVID-19, на тлі якої стало видно деякі прогалини в сфері охорони здоров’я, такі як: неефективне та неякісне надання послуг первинною ланкою медицини, відсутність відповідальності як і з боку лікаря, так і з боку пацієнта та суспільна незадоволеність реформуванням системи охорони здоров’я України та відсутність правової сили в декларації між сімейним лікарем та пацієнтом. Дані проблеми не були такими очевидними та помітними до епідемії COVID-19, але саме ця ситуація з коронавірусом висвітила всі вищезазначені прогалини.

Ключові слова: медичні послуги, система охорони здоров’я, реформування медицини, сімейний лікар, первинна ланка медицини, проблематика сімейної медицини, договір про надання медичних послуг.

http://www.doi.org/10.21272/legalhorizons.2020.i25.p45