Еволюція об’єктів інтелектуальної власності призводить до невпинного зростання їх значення для сучасної світової економіки. Інтелектуальна власність стала найбільш високим показником конкурентоздатності сучасної держави. Саме об’єкти прав інтелектуальної власності на сьогодні є рушійною силою державної політики в усіх її сферах – економіки, охорони здоров’я, безпеки, продовольства, праці, торгівлі, навколишнього середовища тощо. За останні десятиліття, в сучасних політичних умовах, змінилися відносини між виконавчою та законодавчою владою, що здійснило свій вплив на місце і роль судової влади в цій системі. Саме на дослідження сучасних інституційних основ формування судової системи в сучасних політичних умовах спрямована дана стаття. Досліджено взаємодію органів державної влади в контексті прийняття рішення щодо створення та організації забезпечення, зокрема Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Наша держава наділена високим науковим потенціалом, про що свідчить стан науковотехнологічного та інноваційного розвитку. Однак, труднощі у сфері комерціалізації, охорони та захисту прав інтелектуальної власності, спричиняють масштабні збитки нашій державі, знижують конкурентоспроможність об’єктів права інтелектуальної власності. Серед таких проблемних аспектів варто назвати відсутність дієвої системи судового захисту прав інтелектуальної власності: нестабільність умов для винахідницької та раціоналізаторської діяльності; недорозвиненість елементів, що забезпечують комерціалізацію і захист запатентованих досягнень; використання неліцензійного програмного забезпечення, фальсифікованих і контрафактних товарів; високий рівень інтернет-піратства; неефективна та непрозора система збору роялті; відсутність дієвої системи судового захисту. Така ситуація створює реальні економічні проблеми та загрози для нашої держави, які потребують негайного їх вирішення, наукового обґрунтування механізму їх подолання. Сучасні умови розвитку державного управління в Україні суттєво впливають на взаємодію усіх гілок влади, балансування їх взаємовпливу та взаємодії, в тому числі й на судову гілку влади. Особливо загострюється політичний вплив на судову гілку влади, що посилює увагу до проблем інституційного забезпечення діяльності новоствореного суду.