У статті обґрунтовано теоретико-правові положення щодо поняття продажу майна боржника у процедурі банкрутства. Встановлено, що на законодавчому рівні тлумачення терміну «продаж» є досить широким, адже охоплює укладання в рамках продажу не тільки договори купівліпродажу. Зауважено про неможливість ототожнення поняття «продаж» та «реалізація», оскільки змістовне навантаження поняття «реалізація» є набагато ширшим від змістового навантаження терміну «продаж». Наголошено про те, що поняття «продаж майна боржника у процедурі банкрутства» варто розглядати як безпосереднє укладення угоди про відчуження майна боржника. Аргументовано включення до договорів, якими опосередковується продаж майна на аукціоні тільки угод, які передбачають передання майна у власність. Акцентовано увагу на тому, що на аукціонах із продажу майна боржника у однаковий спосіб можуть бути укладені як цивільно-правові договори купівлі-продажу, так і господарські договори. Підкреслено, що норми Кодексу з процедур банкрутства встановлюють виняток із загальних правил щодо форми зазначених видів договорів та передбачають укладання на аукціоні із продажу майна боржника договорів купівлі-продажу у спрощеній спосіб, тобто шляхом вчинення конклюдентних дії. Визначено, що протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є документами, в яких констатується факт перемоги покупця на певних умовах. На основі проведеного доопрацювання положень щодо продажу майна боржника в процедурі банкрутства сформульовано його уточнене доктринальне визначення як етапу процесу реалізації майна, який передбачає укладення договору купівлі-продажу на аукціоні у спрощений спосіб, на комісійних умовах або при безпосередньому відчуженні покупцю.