Стаття присвячена дослідженню одній із основних функції Національного банку України – монопольне право емісії національної валюти та організації грошового обігу. Особливу увагу автор приділяє поглядам різних науковців на поняття грошової емісії, історичним аспектам закріплення емісійної діяльності за центральними банками в країнах, правовому регулюванню емісійної діяльності та грошового обігу Національного банку України, визначенню його повноважень в цій сфері, а також дослідженню самого процесу грошової емісії, як у готівковій формі, так і у безготівковій формі, який відбувається через комерційні банки, забезпечуючи ці банки готівкою в обмін на їхні резерви, що зберігаються на рахунках банків у центральному банку. Автор визначає нормативно-правові акти, що регулюють обіг електронних грошей та аналізує сучасний стан ринку електронних грошей за допомогою даних Національного банку України, в яких зазначено, що за 2016 рік загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, зросла на майже 28% та становила 2 513 млн. шт., а обсяги операцій зросли на 30.6 % та становили близько 1 610 млрд. грн., за кількістю операцій частка безготівкових розрахунків зросла на 5.1% і становила 1 775 млн. операцій млн. операцій (70.6% від загальної кількості операцій за платіжними картками). Також автором зазначається, що набирають популярності небанківські системи електронних грошей, однак через обмеження в національному законодавстві, вони не можуть конкурувати із електронними грошима на основі карток.