У статті наведений аналіз норм чинного законодавства та проектів національного законодавства, а також його практичне застосування в галузі кіберзахисту, яке являється однією із частин безпеки держави в інформаційному просторі. Дослідження вказаного питання має актуальний характер через необхідність створення дієвого механізму з метою запобігання вчиненню правопорушень в інформаційному просторі. Питання захисту інформації має важливу роль у розвитку держав. З розвитком нових технологій розвиваються нові способи вчинення злочинів в кіберпросторі. Вказані правопорушення становлять загрозу не тільки окремим громадянам але і державній безпеці в цілому. У світі не розроблені надійні системи запобіганню вчинення правопорушень в інформаційному просторі. Будь-яка система захисту, яку втілено в життя в легальний спосіб потребує законодавчого врегулювання, саме тому вказане питання є досить важливим не тільки для України, а і для всього світу. Кіберзахист має свою специфіку, оскільки інформаційний простір не має жодних меж та кордонів, що робить його надзвичайно зручним для вчинення протиправних дій. До протиправної діяльності в інформаційному просторі відносяться злочини в різних сферах господарювання, атаки хакерів на сайти державних органів та місцевого самоврядування, бази даних фінансових установ, а також спроби порушити суспільно-політичний лад у державі різними способами. Вказані злочини вчиняються не обов’язково в межах країни, суб’єкти більшості злочинів у сфері інформаційного простору знаходяться за межами країни. Проведено аналіз норм конституційного, адміністративного та кримінального права, які у своїй сукупності становлять досить розгалужену та недосконалу систему кіберзахисту України.