У статті проаналізовано форми відбування покарання з мінімальною ізоляцією. Головну увагу зосереджено на форми відбування покарання в зарубіжних країнах, зокрема в Франції, США, Білорусії, Англії та Уельсі. Визначено, що найчастіше застосовуються наступні форми відбування покарання з мінімальною ізоляцією: обмеження волі як з скеруванням до відповідної установи виконання покарання, так і без; електронний моніторинг; обмеження у переміщенні; напівув’язнення; домашній арешт; умовне засудження; відстрочка відбування покарання. Дані форми відбування покарання призначаються судом, в більшості випадків застосовуються до осіб які вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості, не мають попередніх засуджень, не мають залежності до алкоголю наркотичних речовин та прекурсорів, є безпечними для їх сім`ї і суспільства загалом, у перспективі підлягають виправленню. Потрібно наголосити, що при призначенні також визначається чи є дана форма відбування покарання достатньою для несення покарання правопорушником. Домашній арешт (ув’язнення) та електронний моніторинг все частіше застосовуються як форми відбування покарання міжнародною спільнотою та є ефективною альтернативою відбуванню покарання у установах в’язничного типу. Вище зазначені форми відбування покарання можуть допомогти зменшити соціальну ізоляцію та не допустити погіршенню сімейних відносин пов'язаних з інституційними ув'язненнями, є більш прийнятні для психічного здоров’я засудженого. Не малою перевагою є їх менша затратність для держави, порівняно з коштами які направляються для утримання та фінансування в’язниць. Визначено, що максимальна ізоляція є не перспективною та не в повній мірі виконує завдання кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.
Ключові слова: мінімальна ізоляція, форми відбування покарання, електронний моніторинг, домашній арешт.
http://www.doi.org/10.21272/legalhorizons.2018.i9.p85