У статті розглядаються особливості міжнародного досвіду медичного страхування, висвітлено схему взаємовідносин між окремими суб’єктами державного медичного страхування у даній країні та з’ясовуються можливі перспективи його впровадження в Україні. Виокремлено групи країн залежно від їх системи медичного страхування (загальнообов’язкової та добровільної) та її особливості залежно від позиції, яку займає відповідна країна; з’ясовано методи вказаних систем медичного страхування. Здійснено аналіз статистичних даних окремих аспектів медичного страхування на міжнародному рівні, зокрема, фінансового забезпечення та витрат громадян на медичне страхування. Проведено ретроспективний аналіз впровадження систем медичного страхування на міжнародному рівні. На сучасному етапі в умовах євроінтеграції та адаптації вітчизняного законодавства до європейського та міжнародного, проведення медичної реформи, яка має ознаки модерної та відповідає сучасним реаліям, особливо важливим та необхідним є аналіз реалізація медичного страхування на міжнародному рівні. Існуючі засоби оцінки даного питання в переважній більшості базуються на статистичних та аналітичних підходах. Це збільшує можливості існуючих засобів, наприклад, щодо використання різних типів вхідних даних для оцінювання. У статті представлено теоретичний підхід до аналізу проблеми міжнародного досвіду медичного страхування. Запропонований підхід забезпечує виявлення специфіки здійснення медичного страхування у різних країнах, базується на розуміння медичного страхування як дієвого та оптимального механізму медичного забезпечення громадян. Міжнародний досвід медичного страхування у статті аналізується на прикладі таких держав, як: Сполучені Штати Америки, Німеччина, Франція, Нідерланди, Казахстан, Великобританія, Швеція та Японія. Окремі аспекти досліджуваного питання розглядаються на прикладі більшості держав Європейського Союзу.
Ключові слова: медичне страхування, міжнародний досвід, страхові компанії, охорона здоров’я, фінансові витрати, обов’язкове медичне страхування.
http://www.doi.org/10.21272/legalhorizons.2018.i9.p40